- мисливий
- I прил.
у́мный; смышлёныйII прил.спосо́бный, уме́лыйIII прил.своенра́вныйIV (род. -ого); сущ.охо́тник
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
мисливий — I а, е, заст. Розумний. || Умілий. II вого, ч., розм. Те саме, що мисливець 1) … Український тлумачний словник
мисливий — 1 прикметник розумний рідко мисливий 2 іменник чоловічого роду, істота мисливець розм … Орфографічний словник української мови
мисливець — (той, хто захоплюється мисливством), мисливий, полювач; ловець; звіролов (перев. той, хто ловить промислового звіра); звіробій(ник) (той, хто полює на морського звіра); стрілець (той, хто полює з рушницею) … Словник синонімів української мови